- пожалити
- I пожал`ити
-жалю́, -жа́лиш, док., перех.1) Док. до жалити.2) Жалити якийсь час.
II пож`алити-лю, -лиш, док., перех., діал.Пожаліти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пожалити
Смотреть что такое "пожалити" в других словарях:
пожалити — ПОЖАЛ|ИТИ (5*), Ю, ИТЬ гл. 1.Пожалеть, пощадить; позаботиться: тако же иосифъ къ братии рече. азъ ѥсмь братъ вашь иоси(ѳ) ѥгоже вы продасте измальтѧномъ. азъ ѥсмь братъ вашь ѥмлѧисѧ за ногы ваша. и вы не пожалисте мене. Пал 1406, 89г; Тое же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пожалити — дієслово доконаного виду діал. пожалити дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
чи — (2) I. Частица. Вопросит. частица в риторическом вопросе разве, неужели: А чи диво ся, братіе, стару помолодити? Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ; не дастъ гнѣзда своего въ обиду. 27. 1140: Святополкъ про волость чи не уби… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
пожалений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожалити … Український тлумачний словник
пожалитися — I пожал итися жалю/ся, жалишся, док. 1) Пожалити себе. 2) Жалитися якийсь час. II пож алитися люся, лишся, док., діал. 1) Пожаліти. 2) Пожалітися … Український тлумачний словник
попекти — ечу/, ече/ш, док., перех. 1) Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого небудь гарячого, їдкого, пекучого. || у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). || у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що … Український тлумачний словник
пожалитися — дієслово доконаного виду пожаліти; пожалітися діал. пожалитися дієслово доконаного виду пожалити себе; жалитися якийсь час … Орфографічний словник української мови
